Я народилася з рідкісним захворюванням. У рік мого народження з ним десь на землі народилося лише двоє інших дітей. Через це перші 15 років мого життя я провів у лікарських кабінетах та операційних. Такі люди, як пані Сіддікі, подивилися б на мою медичну історію і сказали, що «для мене» було б краще, якби я ніколи не існувала, незважаючи на весь біль і виклики, через які мені – і моїй родині, давайте будемо відвертими – довелося пройти. І все ж, я існую – і цей факт мене дуже тішить. Життя було далеким від ідеалу, але це було життя, і там, де є життя, є надія. Пані Сіддікі виступає за смерть і нігілізм під маскою співчуття. Це брехня. В основі цього лежить темрява, яку мало хто може по-справжньому осягнути. Це танатос, імпульс смерті. Моліться за пані Сіддікі і за всі ненароджені душі, яким вона і їй подібні ніколи не дозволять пізнати життя.